Енвер Ходжа, лідер Албанської партії труда, затятий сталініст, головнокомандувач партизанської Національно-визвольної армії Албанії в роки Другої світової війни, за 40 років перебування при владі намагався побудувати соціалістичну державу, здатну самостійно забезпечити всі свої потреби.
На ділі ж його зовнішня політика привела до практично повної міжнародної ізоляції країни, а внутрішня — обернулася встановленням культу особи, політичними репресіями та мілітаризацією суспільства, яке мало будувати комунізм «в оточенні ревізіоністів і імперіалістів».
До початку 1970-х років підозрілість албанського лідера досягла апогею: він припускав, що в будь-який момент на країну може напасти хто-небудь із сусідів — чи навіть всі вони відразу.
Ходжа оголосив курс на так звану бункерізацію Албанії — масове будівництво по всій країні бункерів, в яких кожен житель міг сховатися від ворожого обстрілу і дати відсіч потенційним агресорам. Згодом Албанія покрилася справжньою мережею бункерів різних форм і розмірів.
Найпоширенішим був бункер QZ (Qender Zjarri — «вогнева позиція»). Це був невеликий бетонний «грибок», розрахований на одну-дві особи. Він складався з трьох елементів: кільця-підставки, встановленого на нього полого циліндра, а накривав всю цю конструкцію купол діаметром 3 метри. Бункера стояли або поодинці, або невеликими групами, і в такому випадку з’єднувалися підземним тунелем.
Набагато рідше зустрічалися бункери PZ (Pike Zjarri — «вогнева точка»). Вони нагадували звичні доти, складалися з більшої кількості сегментів, досягали діаметру 8 м і давали притулок цілим загонам захисників Албанії.
Бункери QZ на півдні Албанії
Бункер PZ на албано-македонському кордоні
До 1985 року, коли помер Енвер Ходжа, в країні налічувалося 173 371 бункер. До цього часу їх можна зустріти в Албанії повсюдно: в міських дворах, на сільських вулицях, на узбіччях доріг, на гірських перевалах, на берегах моря і озер. Завзяті албанці використовують їх в якості сараїв, погребів, обладнають там міні-готелі або відкривають пляжні бари. В середньому на квадратний кілометр албанської території припадає близько шести бункерів.
Розмальовані бункери на пляжі Ксаміль
Бункери на одному з пляжів
Бункер у греблі на річці Мат
Бункер біля житлового будинку в Шкодере
Найбільший з цих фортифікаційних об’єктів останні п’ять років функціонує в столиці країни в якості музею і арт-простору. Мова йде про об’єкт 0774 — п’ятиповерховий бункер на околиці Тирани. Ця потужна підземна споруда призначалася для генштабу албанської армії, самого Енвера Ходжі, його дружини і прем’єр-міністра Мехмета Шеху. Вона налічує понад 300 кімнат. Укриття протягом року могло давати притулок і забезпечувати автономне існування 300 осіб. Після падіння комуністичного режиму бункер довгий час був покинутий, поки у 2014 році тут не відкрився музей сучасного мистецтва Bunk’Art.
Об’єкт 0774