Незалежний антикорупційний комітет з питань оборони (НАКО) – громадський орган, створений українськими активістами та міжнародними експертами для протидії корупції у сфері безпеки та оборони, поставив ряд запитань кандидатам на пост Президента України щодо подолання корупції у сфері оборони.+
Пропонуємо Вашій увазі відповіді нашої команди на наступне питання.
Дієва система закупівель, яка забезпечує ефективне використання коштів і гарантує, що військовослужбовці мають усе необхідне, відповідає інтересам всіх українців. Як Ви пропонуєте зменшувати корупцію у сфері оборонних закупівель?
Тому буде доречним повторити зазначене раніше.
Подолання корупції в секторі оборони є однією з невід’ємних умов євроатлантичної інтеграції України.
Відповідно до Закону України «Про національну безпеку», до складу сил оборони входять Збройні Сили України, а також інші утворені відповідно до законів України військові формування.
Шляхи вирішення проблеми можна проілюструвати на прикладі найбільшого оборонного відомства – Міністерства оборони.
Визначаючи методи боротьби з корупцією, необхідно виділити чотири основні напрямки, в кожному з яких є корупційні ризики.
Перший – закупівля військової техніки, озброєння, різного роду товарів і послуг на внутрішньому і зовнішньому ринках;
Другий – формування собівартості продукції і послуг, що закуповуються на внутрішньому ринку за неконкурентною процедурою;
Третій – використання ресурсів, що закуповуються і перебувають в розпорядженні військового відомства;
Четвертий – виконання завдань в рамках операції об’єднаних сил.
Кожен з зазначених напрямів вимагає спеціального комплексу заходів боротьби з корупцією.
Основний метод боротьби з корупцією у сфері закупівель – конкурентні процедури і цивільний контроль. Для цього необхідно звести до обґрунтованого мінімуму процедури закупівель в одного виконавця і секретність у питанні підготовки, затвердження і виконання держоборонзамовлення.
Крім того, армія повинна позбутися невластивих закупівель.
Приклад 1: Зняття необґрунтованої секретності з держоборонзамовлення і ефективний цивільний контроль дозволять виключити спроби нав’язування Збройним Силам ракетних катерів виробництва «Кузні на Рибальському» за ціною, в шість разів вищою за вартість зарубіжних аналогів.
Приклад 2: Поетапний перехід від практики виділення черговикам житла, що закуповується чиновниками Міноборони, до системи забезпечення військовослужбовців-контрактників службовим житлом з одночасним впровадженням пільгової іпотечної програми, яка передбачає право військовослужбовця самостійно обирати квартиру на ринку.
При формуванні собівартості продукції та послуг, що закуповуються Міністерством оборони на внутрішньому ринку за неконкурентною процедурою, необхідний
контроль над всім ланцюгом собівартості, особливо комплектуючих, що надходять за імпортом. Крім того, військова прийомка повинна наполягати на мінімізації імпортної комплектації, за винятком обґрунтованих випадків.
Приклад: непоодинокі випадки, коли, наприклад, військова прийомка «дотискає» виробника бронемашини до 5 – 7% рентабельності, але при цьому ціна замовлення штучно завищується за рахунок того, що комплектуючі, фактично виготовлені в країні, закуповуються виробником через офшорну компанію.
Проблема ефективного використання ресурсів, що закуповуються і перебувають в розпорядженні військового відомства, є багатогранною і вимагає системних змін в роботі відомчого аудиту міноборони і створення військової поліції, наділеної правом проведення оперативно-розшукових дій на території військових частин. Крім того, необхідно впровадити нетрадиційні методи і процедури.
Приклад 1: Процедура приватизації службового житла, що застосовується в армії, є нічим іншим, як «узаконеним» і криміногенним методом порушення черговості забезпечення військовослужбовців житлом. Таку практику має бути припинено. Кадрові військовослужбовці, які відслужили певний термін, повинні забезпечуватися житлом в порядку черговості. Для контрактників «нової хвилі» необхідно розділити питання забезпечення службовим житлом і придбання житла у власність. Останнє має стати частиною мотиваційного пакету і відбуватися в рамках пільгової іпотечної програми.
Приклад 2: Один з методів організації харчування військовослужбовців, що практикується, – поставки за каталогом. Непоодинокі випадки, коли, наприклад, основні продукти замовляються в обсягах реального споживання військовослужбовцями частини, а дефіцитні, наприклад, червона риба, ківі і т.п., в межах потреб командирів, і до солдатів не доходять. Треба лише ввести порядок, яким передбачено обов’язкове вивішування в їдальні повного переліку та кількості отриманих продуктів, і проблема багато в чому буде вирішена.