Нова стратегія миру та безпеки: миротворці на Донбасі

30.11.2018

Обговорюючи шляхи звільнення і реінтеграції Донбасу, не можна не згадати про ідею миротворчої місії ООН.
Головна небезпека цієї, привабливої на перший погляд, ідеї полягає в тому, що вона може стати новим «безальтернативним» виправданням бездіяльності, як світового чиновництва, так і нинішнього політичного керівництва України в питанні припинення російської збройної агресії проти нашої країни, а також звільнення Криму і Донбасу.
Загрузнувши в «Мінських домовленостях», всі вони, із превеликим задоволенням, готові замінити порядком обридлу за чотири роки безрезультатних розмов «Формулу Штайнмайера» на нову довготривалу платівку на тему миротворців ООН.
Реальна ж оцінка цих ініціатив прозвучала з вуст Джона Болтона, радника з національної безпеки Президента США Дональда Трампа, на конференції Yalta European Strategy, що проходила у вересні минулого року: «Я не вважаю, що потрібні миротворці в Україні, це – помилка української сторони. Це означає, що ви посилюєте втручання Росії у внутрішні справи України, адже Росія – це постійний член Ради безпеки ООН. Головне питання зараз – як не перетворити Донбас на заморожений конфлікт. Тому якщо ви хочете відновити суверенітет України на Донбасі, то миротворці – це останнє, про що вам потрібно думати».
Не менш виразно на цю тему висловився інший учасник конференції, колишній прем’єр-міністр Великобританії Девід Кемерон, який заявив, що введення миротворчої місії ООН на Донбасі може виявитися пасткою для України. Він зазначив, що введення миротворців може зробити конфлікт на Сході України хоч і менш «гарячим», але також постійним і замороженим. За словами Кемерона, миротворці ООН можуть стати новим кордоном між ОРДЛО та іншою частиною території України.
Очевидно, що мета військово-політичного керівництва Росії, в умовах недостатніх міжнародних зусиль з примусу її до миру, не змінилася і, як і раніше, полягає в руйнуванні нашої держави. При цьому статус постійного члена Ради Безпеки ООН дозволяє Російській Федерації блокувати затвердження мандату миротворчої місії, прийнятного для України.
У разі ж реального примусу агресора до миру і повернення окупованих територій може знадобитися один-єдиний миротворець – Генеральний секретар ООН, який, аби уникнути неприємних рукостискань, прийме символічні ключі від Криму і Донбасу в Путіна і передасть їх Україні.
Іншими словами, ймовірність направлення миротворчої місії ООН на Донбас є невеликою, а ймовірність прийнятної для України місії наближується до нуля.
Наше завдання – на всіх етапах цих розмов чітко формулювати суть українського національного інтересу і, в разі підготовки мандату такої місії, не допустити затвердження не прийнятного для нашої країни мандату миротворчої місії.

Андрій Сенченко,
Координатор Воєнного кабінету

comments powered by HyperComments