Від кінця 1980-х років у збройних силах країн НАТО реалізуються програми, покликані модернізувати спорядження солдата (Soldier Modernization Programs). Їх метою є розширення можливостей бойового застосування сил, що діють по-піхотному, шляхом інтеграції в екіпіровку нових технологій і зниження її загальної ваги. Аналогічний проект під загальним позначенням «Піхотинець майбутнього» з 2004 року реалізовується і в ЗС Німеччини.
Група в спорядженні «Піхотинець Майбутнього»
Перший варіант нової екіпіровки, «Піхотинець майбутнього — базова система» (Infanterist der Zukunft-BasisSystem, IdZ-BS), складається переважно з готових, наявних на ринку комерційних компонентів. Це призвело до певних функціональних обмежень.
Базова система готувалася консорціумом у складі компанії «Кассідіан Електронікс» (Cassidian Electronics) і концерну «Еарбас» (Airbus). Активну участь взяли також кілька компаній-виробників. Проект розроблявся як єдина модульна система для кожного з десяти військовослужбовців піхотного відділення (тактичної групи).
Всього в період до 2012 року, Бундесвер закупив 280 комплектів IdZ-BS для 2800 військовослужбовців. Вони передані в парашутно-десантної та гірсько-піхотні частини. Основним місцем практичного застосування стали, головним чином, райони бойових дій. Там базова система адаптувалася для виконання спеціальних завдань. Згідно з публікаціями, IdZ-BS залишиться в експлуатації до 2027 року
«Піхотинець майбутнього — базова система»
Паралельно зі створенням базового комплекту компанія «Райнметалл» (Rheinmetall) у серпні 2006 року почала розробку удосконаленого варіанту системи. Робота отримала позначення «Піхотинець майбутнього — розширена система» (Erweiterte System, IdZ-ES, далі ПБР). Система передана у війська з середини 2012 року.
Згідно із загальним задумом, ПБР представляє не просто еволюцію вихідного базового варіанту. Нове спорядження солдата за рахунок використання сучасних технологій покликане інтегрувати піхотне відділення бундесверу у складі десяти осіб з їх транспортним засобом (БМП «Пума» або БТР «Боксер») в єдиний бойовий інформаційний простір сухопутних військ.
Група мотопіхоти у БМП «Пума»
Технічний огляд і експлуатаційні випробування першого предсерийного зразка ПБР пройшли у 2011-12 роках в Німеччині, Іспанії, Австрії та Швеції з відділеннями мотопіхотних і повітряно-десантних військ. У червні 2012 року «Райнметалл» отримав замовлення на поставку 30 комплектів ПБР для 300 військовослужбовців. Вже у вересні 2012 року особовий склад батальйонів охорони отримав 12 спочатку передсерійних, а пізніше серійних зразків нового військового спорядження.
Згідно з поточними планами спорядження солдата в комплектації IdZ-ES планується передавати в піхотні, мотопіхотні, інженерні, снайперські відділення, а також відділення сил охорони ВПС. При цьому, конкретна конфігурація для різних родів військ знаходиться в стадії уточнення. У січні 2013 року пройшла поставка бундесверу другій партії для 60 відділень.
З середини 2013 року «Піхотинець майбутнього — розширена система» надійшов на озброєння контингенту бундесверу, який діє у складі Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ) в Афганістані. Комплектами сучасного спорядження оснащувалися піхотний, два мотопіхотних взводу і взвод охорони оперативної групи бундесверу в Мазарі-Шаріфі (Provincial Advisory Task Force Mazar-e Sharif). Крім того, комплекти ПБР передані в саперний взвод, взвод розвідроти і групу радників при 2 піхотному батальйоні 2 бригади національної армії Афганістану.
Конвой контингенту бундесверу в Афганістані
Згідно з публікаціями, до складу розширеної версії системи входить три групи основних компонентів:
обмундирування, засоби захисту і переносна спорядження (Bekleidung, Schutz- und Trageausstattung);
зброя, оптичні та оптоелектронні засоби (Waffen, Optik und Optronik);
засоби управління, зв’язку і комунікації (Kernsystem).
Обмундирування, що входить до складу ПБР, розроблено заново від нижньої білизни до засобів захисту від несприятливих погодних умов і вологи. В основу покладено принцип багатошаровості, або «лушпиння шкірки». На думку розробників, він дозволить військовослужбовцям діяти в будь-яких кліматичних умовах і зможе ефективно захищати солдата від негоди.
До складу засобів захисту входять легкий жилет (клас захисту 1) з інтегрованою вентильованого сорочкою, а також важкий захисний жилет (клас захисту 4). В якості каски використовується бойовий шолом виробництва американської фірми «Опс-Кор» (Ops-Core).
Військове спорядження в комплекті ПБР надає відділенню в складі 10 чол. різне озброєння, оптичні та оптоелектронні засоби. Останні використовують тепловізійні технології та технології посилення залишкового зображення і можуть застосовуватися в залежності від поставленого завдання.
Варіант озброєння відділення:
штурмова гвинтівка G36KA3;
штурмова гвинтівка G36A3;
пістолет-кулемет МР7А1;
легкий кулемет MG4;
підствольні гранатомети AG40;
гвинтівка великої дальності G82A1;
протитанковий гранатомет «Панцерфауст» 3-IT600.
На штурмових гвинтівках і кулеметах MG4 монтуються планки «Пікатині», що в залежності від завдання дозволяє встановлювати на них наявні в розпорядженні відділення додаткові оптичні та оптоелектронні засоби.
Гвинтівка G36 KA3 з планкою «Пікатині» оптикою і підствольним гранатометом
Кожен солдат має прилади нічного бачення на зброю і шоломі. Деякі прилади нічного бачення і тепловізійне обладнання дозволяють за допомогою GPS визначати місце розташування спостережуваних об’єктів. Через пристрій «Блютус» дані стосовно цілі можуть негайно передаватися командиру і всьому особовому складу відділення.
Як засоби розвідки відділення може мати:
тепловізійний прилад «Ніксус Берд» (Nyxus Bird);
зорову трубу «Спекта Споттер 60» (Spektiv Spotter 60);
польовий оптичний далекомір-монокуляр «Москито ДжіПіЕс / Біті» (Moskito GPS / BT);
бінокуляр «Вектор 21 Найт бити» (Vector 21 Nite BT).
Всі перераховані кошти використовуються окремо або в загальній мережі в залежності від розв’язуваної задачі.
Оптичне і оптоелектронні обладнання ПБР
Засоби управління, зв’язку та комунікації
Дана група елементів визначається розробниками, як ядро системи (Kernsystem).
Засоби управління, зв’язку та комунікації об’єднані, головним чином, в так званому «електронному рюкзаку» (Elektronischen Rücken, ER). «Електронний рюкзак» (ЕР) включає в себе потужний комп’ютер, радіостанцію відділення УВЧ діапазону «СОЛАР400 Іджі-І» (SOLAR400 EG-E), навігаційну систему і дві акумуляторні батареї.
Центральні елементи «електронного рюкзака»
Комп’ютер здатний вести обробку як голосового, так і цифрового сигналу. Акустичний сигнал від радіостанції відділення обробляється активними засобами захисту слуху через біонічну гарнітуру. Гарнітура працює за принципом організації спілкування в складних умовах (Natural Communication in Rough Environments, NACRE). Сигнал через навушники передається прямо у вухо, там же відбувається обробка голосу військовослужбовця. В результаті додатковий мікрофон не потрібно. При цьому гарнітура повинна розміщуватися глибоко в вушній раковині.
Біонична гарнітура
Управління ЕР проводиться за допомогою ергономічного пристрою управління і індикації (Bedien- und Anzeigegerät, BAG), яке дозволяє бійцеві отримувати накази командира і інформацію про навколишнє оточення в режимі реального часу. Як альтернативний варіант інформація також може передаватися через дисплей на шоломі або окуляри нічного бачення «Люсі II Ді» (Lucie II D).
Окуляри нічного бачення Lucie II D
Інформаційне забезпечення та управління підрозділом здійснюються в режимі реального часу, завдяки об’єднанню військовослужбовців групи в мережу.
На додаток до основного комп’ютера командир відділення і його заступник мають в своєму розпорядженні портативні ПК з відкидним 7 дюймовим дисплеєм і УКВ радіостанції. Крім того, командир відділення може використовувати функціонал базової станції, встановленої на транспортному засобі підрозділу.
Портативний ПК командира відділення
Це обладнання забезпечує обробку ескізів / схем і зображень, а також їх передачу підлеглим, командиру взводу і вище. Відзначається, що відповідний зв’язок в VHF діапазоні для рівня взводу ще відсутній.
Дисплей ПК командира відділення
В рамках п’ятитижневого навчального курсу оперативної підготовки контингенту для МССБ в Афганістані підрозділи зі складу 23 гірсько-піхотної бригади були перетворені в 12 батальйон охорони. В ході перших трьох тижнів курсу проводилося вивчення комплекту ПБР і одиночна підготовка щодо поводження з ним. У наступні два тижні особовий склад відділень використовував спорядження в ході бойового злагодження. Потім слідувала звичайна підготовка підрозділів до бойових дій з ПБР на базі навчальних центрів бундесверу.
Згідно надходили відгуків, які надходили, в цілому перша оцінка була позитивною. Можливість використання різних варіантів спорядження дозволяла особовому складу комплектувати озброєння і спорядження солдат згідно з обстановкою і умовами погоди.
Разом з тим, після тривалого періоду перебування в ПБР проявилися перші суттєві недоліки.
Так, у зв’язку з використанням ПБР котрі поступили у 2011 році до Бундесверу солдати контингенту сил в Афганістані повідомляли, що вони іноді не вписувалися в люки БТР «Боксер» з наявним на них спорядженням.
Гарнітура з вбудованим захистом слуху зажадала фази звикання. Військовослужбовці часто вибирали дуже сильний режим захисту і через неприємні відчуття, в перші дні опиралися необхідності глибокого введення гарнітури в вухо. Солдати частіше користувалися пристроєм управління ЕР і відмовлялися від використання дисплея на шоломі.
В ході обробки комплектом цифрових даних розкрився ряд вразливих моментів в інтегрованій командній структурі нижчого рівня. Для їх подолання та ефективного використання переваг нового спорядження потрібна додаткова підготовка військовослужбовців-користувачів. Як відзначили розробники, вони повинні бути «різнобічними і компетентними професіоналами».
Критичні зауваження з’явилися відносно використання «електронного рюкзака» в повній комплектації через його вагу. Значна маса ЕР вимагала від піхотинців підвищеної фізичної підготовки. Особливе навантаження лягало на м’язи тулуба і ніг.
Разом з тим, як відзначають виробники, система в цілому, включаючи засоби радіо і передачі даних, здатна функціонувати тільки в комплекті з ЕР. У разі його виключення радіостанція відділення і кнопки управління типу «натисни і говори» (Push-to-talk) на зброю припинять функціонувати.
Деякі частини функціональної нижньої білизни при навантаженні показали низьку придатність в повсякденних умовах. Беручи до уваги цей факт, деякі шви на білизні були посилені або проведена заміна частини його елементів.
Загальний підсумок випробувань і практичного застосування вдосконаленої версії «піхотинців майбутнього» — система підтримує управління піхотним відділенням і економить час. На думку командування бундесверу, в цілому, ПБР є кроком у правильному напрямку, але користувачі повинні звикнути до нової системи, щоб максимально скористатися її переваги.
Дефекти експлуатації, виявлені при експлуатації перших 90 групових комплектів «Піхотинець майбутнього — розширена система» виробництва 2012-13 років узагальнені в єдиному каталозі вимог. У зв’язку з цим, існує спорядження солдата в доступному для огляду майбутньому планується піддати необхідним доопрацюванням і коректувань. Крім того, каталог стане основою для майбутніх закупівель системи.
Як повідомляється, стартувала чергова закупівля 68 взводних комплектів, що відповідає близько 250 наборів для відділень. При цьому, такий набір буде містити в середньому тільки дев’ять комплектів спорядження солдата.
Генеральним підрядником збройних сил Німеччини залишається компанія «Райнметалл». Поставка пройде в період з 2018 по 2020 роки, що пов’язано з прийняттям на озброєння БМП «Пума». Відзначається, що командир БМП отримує неспотворену інформацію від спішеного особового складу тільки при використанні їм ПБР. Системна зв’язок БМП «Пума» і ПБР є обов’язковою вимогою для успіху дій мотопіхоти як на борту бойової машини, так і в пішому строю.
Десантне відділення БМП «Пума»
Передбачається реалізувати великі зміни ПБР щодо її інтеграції в багатофункціональні інформаційно-керуючі системи тактичного рівня.
Зокрема заплановано суттєве зниження ваги і об’єму «електронного рюкзака». Адаптація апаратних компонентів, підвищення продуктивності і швидкості обробки даних, зниження споживаної енергії. Передбачається поліпшити ергономічність елементів, гарантувати системну сумісність, IТ- і екологічну безпеку, а також можливість перевірки електронних компонентів в польових умовах.
Взаємодія між такими зміненими компонентами ПБР і закупленими першими 90 комплектами планується гарантувати за рахунок оновлення програмного забезпечення та адаптації апаратних засобів.
Крім іншого, згідно з оцінками, вимагає поліпшення зв’язок відділень в піших порядках з системою бойового управління СВ (Führungs- und Informationssystem Heer). В даний час вона організовується через транспортний засіб відділення. Для цього використовуються комп’ютер бойової машини «Центуріон» (Centurion), бортова IP-станція «СОТАС» (SOTAS), а також радіостанції з функцією реле. Разом з тим, командир відділення повинен конфігурувати програмне забезпечення цих трьох пристроїв, що може стати проблемою в бойовій обстановці.
Крім того, поки відсутня можливість підключення через транспортний засіб відділення до рівня взводу і вище для передачі голосу і даних на базі УКХ-радіостанцій з дальністю зв’язку 10 км і більше. В даний час з цією метою задіюються радіостанції SEM 80/90. Рішення проблеми, як вважається, не повинно стосуватися окремого роду військ. В інтересах системного підходу вона віднесена на закупівлі за проектом «Мобільний тактичний зв’язок» («Mobile Taktische Kommunikation«).
Крім того, «Піхотинець майбутнього» ще не відповідає високим вимогам IТ-безпеки. Розробляється можливість шифрування мови і даних до рівня класифікації VS-NfD.
Радіостанція SEM 80/90
На думку фахівців, вплив на перспективне спорядження солдата надасть майбутній вибір нової штурмової гвинтівки для бундесверу. Додаткових рішень зажадає системна адаптація сучасних оптичних і оптоелектронних (оптрони) компонентів.
Зокрема, використання приладами нічного бачення і звичайними засобами спостереження інфрачервоного діапазону (IR-Fusion) і технології eSWIR-детектора забезпечили можливість застосовувати лазер у взаємозв’язку з тактичними очками. В результаті стало реальним підсвічувати цілі легким прицільним пристроєм, наприклад, на штурмовій гвинтівці, не побоюючись виявлення з боку противника.
Незважаючи на проведені закупівлі, спорядження солдата в комплектації «Піхотинець майбутнього — розширена система» поки не покриває всіх потреб бундесверу. Згідно з оцінками, проект IdZ отримає своє продовження і після 2020 року. Однак, станом на червень 2018 року подальші плани закупівель визначені не були.
Розрахункова загальна потреба бундесверу становить близько 550 комплектів взводних систем. З них 380 комплектів призначаються для частин мотопіхоти і піхоти. Крім того, немає однозначної відповіді, чи буде в майбутньому проведена тільки модернізація існуючих систем або реалізована повноцінна нова розробка.
Таким чином, Бундесвер продовжує удосконалювати оснащення своїх сухопутних військ в нижньому тактичному ланці. Спорядження солдата згідно з проектом «Піхотинець майбутнього» включає останні носяться зразки зброї та спеціальної техніки. Практика використання показала, що ПБР дозволяє поліпшити оперативне управління та підвищити бойові можливості підрозділів, що діють по-піхотному.