Ракетні війська Ізраїлю: етапи еволюції

07.07.2020

Як відзначають оглядачі китайських військово-технічних спеціалізованих видань у грудні 2019 року ракетні війська Ізраїлю провели черговий контрольно-випробувальний пуск балістичної ракети «Єрихон-3» по мішенях у визначеному районі Середземного моря. Слід зазначити, що найбільшу увагу даному пуску приділяють країни мусульманського світу, а саме Королівство Саудівська Аравія і Ісламська Республіка Іран. Офіційний Ер-Ріяд досить чуттєве ставиться до процесу розвитку можливостей ракетних військ єврейської держави оскільки КСА володіє значними фінансовими можливостями і практично не відчуває зовнішнього характеру санкції тиску у військово-технічній галузі.

Керівництво Ірану також стурбоване подібними випробуваннями, які свідчать про наявність у Армії оборони Ізраїлю можливості нанесення масованого ракетного удару по будь-якій державі-агресору.

За даними китайських фахівців, розвідувальні служби ІРІ і КСА проявляють найбільшу активність в питанні встановлення справжніх масштабів і можливостей ракетних військ Ізраїлю. Однак військові фахівці єврейської держави є професіоналами в питанні забезпечення найвищого рівня секретності підрозділів стратегічного призначення, які розташовані на території країни.

Ракетні війська Ізраїлю. Етапи росту.

Необхідність формування підрозділів ракетних військ є усвідомленою, оскільки основні регіональні опоненти єврейської держави володіють ракетними або навіть ракетно-ядерними силами, які здатні завдати удару по території Ізраїлю. Можливість створення РВ з’явилася у Ізраїля після підписання у 1963 році з військово-політичним керівництвом Франції відповідних документів про спільну розробку балістичних ракет малої дальності (від 235 до 500 км.), які нині можна віднести до оперативно-тактичного ракетного озброєння.

Випробувальний пуск ракети MD-620

З французької сторони в програмі створення першої балістичної ракети брала участь відома компанія Dassault, а ізраїльську сторону представляла IAI. Відомо, що французькі фахівці надали цінну підтримку в питанні створення першого зразка ракетного озброєння — MD-620.

Випробувальний пуск даної ракети був виконаний у 1965 році, проте через три роки франко-ізраїльське військово-технічне співробітництво з ракетної тематиці перервалося. До того моменту витрати Ізраїлю в даній області склали вже 1 млрд. дол. США. За даними китайських фахівців, в такій ситуації на допомогу ізраїльським конструкторам ракетної техніки прийшли американські фахівці. Однак, офіційний Вашингтон вимагав, щоб ізраїльська сторона не розробляла балістичні ракети міжконтинентального рівня.

Ракета «Єрихон-1»

Результатом першого етапу американо-ізраїльського співробітництва стало створення балістичної ракети (БР) малої дальності «Єрихон-1». При довжині 13,4 м, і діаметрі 0,8 м, дана ракета має стартову масу 6700 кг, з яких від 450 до 800 кг доводиться на бойову частину. Довжина першого ступеня становить 4,05 м (маса 1950 кг), а довжина другого ступеня 4,35 м (маса 650 кг).

Слід зазначити, що ізраїльські хіміки налагодили виробництво твердого ракетного палива на території країни. Крім того, вже на той момент в Ізраїлі було локалізовано виробництво більшості компонентів ракетних двигунів.

За оцінками деяких аналітиків, під головним обтічником «Єрихон-1» може знаходитися, як звичайна бойова частина, так і ядерна — потужністю 20 кт, тобто розглянута ракета, фактично, є носієм тактичної ядерної зброї. Основним мінусом «Єрихон-1» є вкрай високий коефіцієнт ймовірного відхилення, який досягає 1000 м, що на той момент часу було в два рази більше, ніж у радянській Р-17.

При такій низькій точності відсутня можливість ураження шахтних пускових установок балістичних ракет вірогідного противника. Фактично, «Єрихон-1» дозволяє наносити удари по таким великим об’єктам базової інфраструктури, як авіаційні і військово-морські бази, електростанції, нафтопереробні заводи і т.д.

«Єрихон-1» в цеху

За оцінками зарубіжних фахівців, на озброєння ракетних підрозділів Армії оборони Ізраїлю надійшло близько 100 БР «Єрихон-1» (випущені в період з 1971 по 1978 роки), частина яких розміщено в шахтних пускових установках, а частина розміщена в транспортних контейнерах, призначених для перевезення до місць пуску.

Другий етап еволюції

Другий етап еволюції ракетних військ Ізраїлю пов’язаний з розробкою балістичної ракети середньої дальності (БРСД) під позначенням «Єрихон-2», яка почалася у 1977 році. Відносно процесу проектування даної БРСД з дальністю пуску від 1300 до 3500 км відомо, що з травня 1987 до березня 1992 ізраїльські конструктори виконали сім контрольно-випробувальних пусків «Єрихон-2» по мішенях визначеного району у Середземному морі.

Саме ці випробування привернули увагу американських спецслужб, котрі ретельно проаналізували інформацію, отриману за допомогою підрозділів радіотехнічної розвідки, і прийшли до висновку, що ізраїльським конструкторам вдалося значно підвищити точність. Необхідно відзначити, що після того, як ЗС Іраку зробили спробу ракетного обстрілу Ізраїлю у 1991 році, розробка «Єрихон-2» прискорилася. Відомо, що перші ракети «Єрихон-2» встали на бойове чергування тільки у 1994 році. При зазначеної вище дальності пуску більшість столиць мусульманських країн Близького Сходу опиняються в радіусі ураження БР.

За даними з відкритих джерел, БРСД «Єрихон-2» має довжину 14 м, діаметр корпусу збільшений до 1,56 м, а стартова маса збільшена до 22 (за іншими даними 26) тон. Деякі фахівці висловлюють припущення, що маса порожньої ракети без палива і бойової частини складає всього 12 тон, тобто розглянута БРСД одна з найлегших у своєму класі. В якості двигуна використовується твердопаливна силова установка Castor-120 від американської компанії Thiokol.

За даними китайських спеціалізованих видань, перший ступінь даної БРСД має повну масу 10970 кг (час роботи 52 сек.), а другий ступінь 9965 кг (час роботи 33 сек.). Маса бойової частини складає 1000 кг і під обтічником цілком може бути розміщена ядерна БЧ потужністю 1 МТ в тротиловому еквіваленті.

Орієнтацію ракети і головної частини в просторі на більшій частині траєкторії забезпечує інерційний модуль наведення і по мірі наближення до району цілі бортовий обчислювач підключає радіолокаційну станцію наведення, яка скопійована з американської БР «Першинг-2».

Як відомо, саме на основі БРСД «Єрихон-2» була розроблена ракета-носій «Шавіт», яку Ізраїль використовує для виведення корисного навантаження на навколоземні орбіти. У більшості випадків запуски «Шавіт» пройшли штатно, що дозволило ізраїльським військовим вивести в космос супутники розвідувального призначення, що дозволяють збирати дані про ситуацію і активності військових в суміжних державах.

Старт ракети-носія «Шавіт»

Ракета міжконтинентальної дальності

На третьому етапі еволюції ізраїльські конструктори розробили триступеневу БР «Єрихон-3». Її перший випробувальний пуск відбувся у 2008 році. При довжині 15,5 м, діаметрі корпусу 1,56 м максимальна злітна маса даної БР оцінюється в 29 тон, що вказує на збільшений запас твердого палива, який дозволяє подолати до 5000 км.

БР «Єрихон-3»

Фактично, ізраїльські конструктори за 50 років змогли пройти складний шлях розвитку ракетної техніки і створили міжконтинентальну балістичну ракету. Деякі китайські фахівці вважають, що в перспективі на озброєнні ракетних підрозділів АОІ може з’явитися ракета з дальністю пуску 7800 км.

На додаток до вищесказаного китайські фахівці відзначають, що Армія оборони Ізраїлю ретельно приховує будь-яку інформацію про ракетні війська і їх імовірні цілі. Особливо ретельно охороняють секрети про справжню кількість БР зазначених моделей, місця їх розміщення, а також про роботи над помилковими цілями і маневруючими головними частинами.