СИЛЬНА ПОЛІТИКА — ЦЕ КОЛИ ДУМАЄШ, ГОВОРИШ І ДІЄШ ОДНАКОВО

06.03.2019

Два дні команда Воєнного кабінету Юлії Тимошенко відпрацювала в Луганській області.

На зустрічах з людьми в Сєвєродонецьку, Щасті, Станиці Луганській, Міловому та в інших місцях пояснювали нашу стратегію відновлення миру без територіальних і політичних поступок агресору, обговорювали розроблену нашою командою програму реінтеграції Криму та Донбасу.

Але про це згодом.

Зараз про інше — напередодні Юлія Тимошенко зустрічалася з виборцями в Ярмолинцях Хмельницької області.

Подивившись репортаж з цієї зустрічі, я подумав, що в політиці важливі дві речі — правда і сильна команда.

Навесні 2016 року наша команда, разом з сім’єю загиблого майора Ярослава Костишина, встановила в Ярмолинецькому районному суді Хмельницької області юридичний факт загибелі Ярослава в результаті збройної агресії Російської Федерації проти нашої країни.

У цей же самий час влада розповідала країні і всьому світу не про війну, розв’язану Росією, а про брехливу АТО. Тоді ж в Шевченківському суді Києва в процесі, ініційованому правозахисником Станіславом Батріним, офіційний представник Президента України Петра Порошенко заявляв, що факт російської агресії встановлювати нема чого.

А ми продовжували діяти – наступним рішенням Ярмолинецького суду відсудили суму «компенсації», яку повинна відшкодувати Росія, як держава-агресор, потім як захід забезпечення позову, домоглися арешту російських активів.

Це було перше в країні рішення в інтересах сім’ї загиблого захисника України (https://censor.net.ua/blogs/1101498/vpervye_ukrainskiyi_sud_priznal_fakt_gibeli_voennoslujaschego_v_rezultate_voorujennoyi_agressii_rf).

Зараз в активі нашої команди сотні таких рішень (http://sila-prava.org/uk/klyuchovi-dosyagnennya-ta-sudova-praktika/). Ми працюємо над непростим завданням їх виконання.

Згадуючи ті перші наші суди, я розумію, чому сьогодні всій нашій команді — і Юлії Тимошенко в Ярмолинцях і нам в Луганській області було легко спілкуватися в людьми, — всі ці роки війни ми думали, говорили і робили те, у що вірили і за що разом боремося сьогодні.

Андрій Сенченко, 
Координатор Воєнного кабінету