«Твердий горішок» Кам’янця-Подільського

15.10.2019

За легендою, турецький султан Осман II, підійшовши в 1621 році зі своїми військами до міцних мурів Кам’янця, запитав у свого візира: “Хто збудував, це місто?”. “Аллах, мій пане”,- відповів візир. “Ну тоді нехай і Аллах його здобуває”,- відповів султан і повернувся у свій гарем займатися більш приємними і менш стресовими справами.

Історико-архітектурний заповідник «Кам’янець» — неповторне місце, в якому гармонійно поєднуються приголомшлива природа і унікальні історичні пам’ятники. У зв’язку з тим, що заповідник охоплює не один об’єкт, в публікації представлений огляд не лише музею, а цілого комплексу об’єктів, розташованих в Старому місті Кам’янця-Подільського. Згідно з довідкою міського управління містобудування та архітектури, заповідник містить 175 будівель, які знаходяться на державному обліку як пам’ятники архітектури і мають національне (121 пам’ятник) або регіональне (54 пам’ятника) значення. За цим показником Кам’янець-Подільський посідає третє місце в Україні, після Києва та Львова.

Історична довідка

Кам’янець-Подільська фортеця розташована на острові, оточеному 50-метровим каньйоном, по якому протікає річка Смотрич. Здається, що сама природа створила ідеальні умови для того, щоб на цьому місці були побудовані оборонні споруди. Перші згадки про фортецю відносяться до часів Київської Русі. Масштабне ж кам’яне будівництво почалося вже в XIV столітті при литовських князях Корятовичах, в честь яких названо одну з центральних вулиць міста.

Вид на Смотрицький каньйон. Стає зрозуміло, наскільки складним завданням був штурм Кам’янець-Подільської фортеці

Швидше за все, в XV-XVI ст. був споруджений замок, в історії якого виділяють 14 будівельних періодів. Примітно, що він розташовується за межами острова-фортеці. У XV столітті Кам’янець-Подільський перейшов під контроль Польщі. В цей час він став центром воєводства, важливим прикордонним форпостом оборони Речі Посполитої і «крайнім бастіоном християнства».

Кам’янець-Подільський — місто, у якому віками жили вірмени, українці, росіяни, поляки, євреї, татари, поляки, литовці. Ця багатоетнічність наклала на місто свій відбиток. В 1672 році Кам’янець-Подільський захопили турки. З того часу замковий міст почали називати Турецьким. Через 27 років, в кінці XVII століття місто повернувся Польщі, а згодом, під час розподілу Речі Посполитої, відійшло до Російської імперії. У XIX столітті Кам’янець-Подільський замок втратив військове значення. У 1928 році фортеця стала республіканським заповідником.

Кам’янець-Подільський замок

Центральним об’єктом заповідника є Кам’янець-Подільський замок, розташований на заході від Старого міста. У дворі Кам’янець-Подільського замку знаходяться різноманітні туристичні об’єкти. Нехай вони не зовсім історичні, але їх присутність оживляє локацію.

Зліва вид на вежу Ковпак і Папську вежу Кам’янець-Подільського замку. Справа одна з галерей замку — добре помітно, які тут низькі стелі

Тут є «Арсенал», де продають бутафорську зброю і сувеніри, пекарня зі старовинної піччю, яка пропонує свіжу випічку, «Митниця», в якій можна придбати сувенірні печатки і пам’ятні грамоти. На стрільбищі бажаючі можуть спробувати свої сили у стрільбі з лука або арбалета. У Папській башті, що розташована зліва від входу в замок, знаходиться гончарна майстерня, в якій постійно працюють майстри, виготовляючи різні вироби. Завдяки цим об’єктам в замку створюється метушня, подібна до тієї, що панувала в ньому, коли він функціонував як оборонна споруда.

У згаданій Папській вежі за легендою відбував ув’язнення лідер народного руху Устим Кармелюк — в башті знаходиться решітка, за якою можна побачити воскову фігуру «українського Робін Гуда». Виконана вона на високому рівні, багато відвідувачів в перший момент приймають ляльку за живу людину. Ще одна особливість Кам’янець-Подільського замку, яка відразу стає помітна, — низькі дверні прорізи; навіть люди невисокого зросту змушені пригинатися, що пройти всередину.

Зліва вид на двір Кам’янець-Подільського замку, праворуч вид на стіни з Комендантська вежі

Одне з найбільш атмосферних і пам’ятних місць на території замку — катівня. Співробітники музею постаралися на славу, в результаті чого відвідувачі чують зловісні звуки, шум вітру, стогони, тощо. Тут представлена ​​колекція інструментів ката з пояснювальними табличками, що розповідають про особливості застосування. У заґратованій камері розміщені воскові фігури ув’язнених, що також додає антуражу.

У Великій західній вежі розташовується експозиція, присвячена артилерії, в якій зібрана непогана колекція знарядь різних часів. Привертає увагу плакат, на якому представлені дані про кількість знарядь, діжок з порохом, що зберігались в арсеналах фортеці у різні роки. Праворуч від входу в замок знаходиться Нова східна вежа, в якій зберігся замковий колодязь.

Вид на Кам’янець-Подільський замок з півдня

Плата за вхід на територію замку помірна, а для деяких категорій відвідувачів діють пільги. Відвідування музею історії Кам’янця-Подільського включено у вартість входу на територію замку.

Інші пам’ятки Кам’янця-Подільського

Історія собору Св. Апостолів Петра і Павла починається в XIV столітті, коли був зведений дерев’яний костел. Кам’яні будівлі, згідно з літописними даними, з’явилися на початку XVI століття. Після того, як місто взяли турки, собор був перетворений на мечеть, а на його території спорудили мінарет заввишки 36 метрів. Після отримання контролю над містом поляки встановили на мінареті позолочену статую Богородиці висотою 3,5 метра. В результаті ми маємо можливість спостерігати унікальне архітектурне спорудження: один з найкрасивіших соборів, до якого прибудований мінарет, прикрашений сяючою статуєю.

Собор Святих апостолів Петра і Павла. Добре видно колишній мінарет зі статуєю Богородиці.

В архітектурі собору поєднуються елементи ренесансу, бароко, неоготики. У Кам’янці-Подільському знаходився католицький цвинтар, який був ліквідований в роки радянської влади, а могильні плити використовували для будівельних потреб. Частина збережених надгробків виставлена ​​на території собору. Безсумнівно, для любителів історії буде цікаво поглянути на надгробки XIX століття. Територія собору відмінно впорядкована, на ній знаходиться велика кількість зелених насаджень.

На території заповідника розташований і приватний музей мініатюр «Замки України», в якому можна побачити 16 масштабних макетів. Всі вони виконані на високому художньому рівні з великою деталізацією. Біля макету кожного замку знаходиться табличка з короткою інформацією про нього.

Місцезнаходження єврейського кладовища XVI століття. Потрапити на нього найзручніше з вулиці Киргизова

На південному сході від замку лежить старовинне єврейське кладовище. Потрапити на нього досить важко, доведеться трохи поблукати по приватному сектору і пробратися через зарості кропиви, але воно того варте. Тут можна побачити кілька десятків уцілілих могильних надгробків, вік яких становить майже 500 років. Це дуже атмосферне місце, в якому відчувається швидкоплинність часу.

На Іоанно-Предтеченской вулиці в будинку №2 можна відвідати археологічний музей старожитностей Кам’янця-Подільського. Це установа розташована в будівлі XVI століття, і в окремих місцях можна побачити оригінальну кладку. Музей невеликий, і тривалий час знаходиться на реконструкції, але при цьому був відкритий для відвідувачів.

Поруч з ним розташована картинна галерея. В її експозиції представлено твори минулих епох, експонати музею відносяться до різних видів мистецтва: скульптури, церковне начиння, старовинні ікони, гобелени, меблі, посуд, унікальні музичні інструменти, обладунки XV століття, зброя XVIII–XIX століть, друковані видання XIX–XX століть, традиційний подільський одяг, живопис кінця XIX – початку XX століття. У галереї періодично організовують виставки. Незмінним залишається ставлення працівників до історії свого міста і краю, а також бажання поділитися знаннями з відвідувачами музею. Крім того, в Галереї мистецтв надається нова послуга для закоханих – шлюб за добу.

Рухаючись по периметру Старого міста, можна побачити Гончарну, Ковальську, Захаржевського, Різнецькую, Кравецьку вежі, Турецький бастіон, Польську та Руську брами, вежу Стефана Баторія. Інтерес викликають порохові склади Яна де Вітте, що знаходяться в північній частині Старого міста. На жаль, цей об’єкт знаходиться в занедбаному стані і ніяк не використовується. Серед інших визначних пам’яток Кам’янця-Подільського можна відзначити вірменський колодязь, міську ратушу, монастир домініканців, церкву Св. Миколая, храм Пресвятої Трійці, палац Чарторийських та ін.

У будівлі складів Яна де Вітте (споруда кінця XVIII століття)

Вхід в склади Яна де Вітте (споруда кінця XVIII століття)

Вежа Стефана Баторія (закладена в кінці XVI століття)

Гончарна вежа (закладена в кінці XVI століття)

Кравецька вежа (побудована в XIV-XVII століттях)

Польський герб над входом в Руську браму, датований 1770 роком. Будівництво воріт розпочато в XV столітті

Усередині Польських воріт (будівництво споруди розпочато в XV столітті)

Будівля казарм кінця XVIII століття

У Кам’янці-Подільському старовинні споруди межують з сучасними будівлями, що надає місту неповторний шарм. Нерідко можна побачити залишки кріпосної стіни, яка примикає до сараю, гаража або забору. У місті велика кількість господарських будівель і парканів, складених з каменю. Складається враження, що деякі з цих каменів свого часу були частиною кріпосних стін і інших оборонних споруд.

За що я люблю Кам’янець? Тому що це надзвичайної краси історична столиця. За кількістю архітектурних пам’яток воно поступається лише Києву і Львову, але по-внутрішньому колориту втре носа всім. Сюди ще не добралися табуни туристів і протягом більшості часу Ви зможете мати цілу вулицю з бруківкою, парочку церков, шматок каньйону чи замку лише для себе.

А ще Кам’янець це місто, де здійснюються мрії і воно надихає на щастя…