Військова розвідка Німеччини як система

13.12.2020


Відповідно до поглядів військового командування бундесверу цілі збройної боротьби досягаються перевагою і раптовістю. На сучасному етапі перевага в бою складається з бойових можливостей військ і успішного керівництва операцією. При цьому, особливе значення приділяється відомостями про потенціал і наміри противника. Ключову роль в цьому контексті відіграє військова розвідка Німеччини (Militärische Nachrichtenwesen, MilNW).

БТР «Фукс» з апаратурою РЕБ
У «Білій книзі 2016» розвідка в ЗС Німеччини описується, визначається і оцінюється наступним чином:

«Глобально орієнтована і багатонаціональне сумісна військова розвідка Німеччини є передумовою для ефективного покриття інформаційних потреб і, отже, для можливостей аналізу, оцінки та управління на стратегічному, оперативному і тактичному рівнях … Розвідка повинна охоплювати весь спектр запобігання і управління національними і міжнародними кризами».

ЗС Німеччини мали частині розвідки з моменту свого створення. В ході десятиліть сили і засоби збору розвідувальних даних і оцінки її результатів злилися в систему військової розвідки (System Militärisches Nachrichtenwesen, SysMilNW). Остання, грунтуючись на внутрішніх процесах і вимогах часу, періодично модернізується, гармонізується і оптимізується різними способами.

Військова розвідка Німеччини тісно співпрацює з іншими національними службами, такими як: Федеральна розвідувальна служба (Bundesnachrichtendiens, BND), Федеральне відомство по захисту конституції (Bundesamt für Verfassungsschutz), розвідувальні служби та структури НАТО і союзних держав.

Федеральна розвідувальна служба ФРН
До недавнього часу система військової розвідки здійснювала свої функції через Об’єднані сили забезпечення (ОСЗ). З цією метою в рамках ОСЗ було сформовано профільне командування стратегічної розвідки (Kommando Strategische Aufklärung, KSA). З формуванням у квітні 2017 року сил кібероперацій і інформаційного забезпечення (Ciber- und Informations Raum, CIR, далі — Скіо), як нового міжвидового компонента, командування стратегічної розвідки переведено до їх складу.

Розвідка бундесверу здійснює інформаційне забезпечення військово-політичного керівництва Німеччини про ситуацію в області безпеки в інших державах і регіонах світу з метою раннього попередження про розвиток кризової ситуації.

Безпосередньо для вищого командування ЗС це має на увазі отримання даних про зону проведення майбутньої операції перед її плануванням. Такі дані повинні містити варіанти дій конфліктуючих сторін, необхідні захисні заходи і пропозиції щодо характеру дій своїх сил.

Станція радіотехнічної розвідки
Військова розвідка (ВР) являє собою сукупність осіб, організацій і установ, правил і процедур, що діють у сфері відповідальності міністерства оборони. Їх спільним завданням є цілеспрямоване співробітництво в галузі управління інформацією, ведення розвідки і забезпечення військової безпеки (Militärische Sicherheit, MilSichh). Тим самим, військова розвідка, сприяє прийняттю рішень на всіх рівнях управління, впливає на учасників подій, а також забезпечує захист власних сил і засобів. Вона реалізує інформаційні, попереджуючі і захисні функції.

Військова розвідка Німеччини складається з наступних компонентів:

управління ВР в головному управлінні «Стратегія і оперативне застосування» (Strategie und Einsatz, SE I) міністерства оборони ФРН;
відділи та відділення ВР в командуваннях видів ЗС, в об’єднаному оперативному командуванні (Einsatzführungskommando) і подібних централізовано підпорядкованих міністерству оборони інстанціях, а також різні підпліглі штатні підрозділи в інших організаціях;
командування стратегічної розвідки (Kommando Strategische Aufklärung, KSA) з підлеглими силами і засобами;
апарати військових аташе в посольствах ФРН за кордоном;
розвідувальні частини і підрозділи в складі СВ, ВПС і ВМС.

Перераховані компоненти в системі військової розвідки виконують два види діяльності: добування відомостей, або ведення розвідки (Nachrichtengewinnung und Aufklärung, NG & A), а також обробка, оцінка отриманих матеріалів і підготовка відповідних доповідей і звітів про обстановку.

Перший вид діяльності виконується силами розвідувальних частин і установ з їх штатним озброєнням і оснащенням. Отримані відомості передаються вищестоящому командуванню за підпорядкованістю.

Завдання розробки доповідей і звітів покладається на відділи G2 / A2 штабів / служб усіх рівнів. В подальшому зібрані відомості проходять централізовану обробку в командуванні стратегічної розвідки, звідки надходять вищому військово-політичному керівництву країни і ВС.

Процес ВР здійснюється на базі мережевих структур і ієрархій. Надання інформації та даних в основному відбувається обмежено, за принципом «ділитися по необхідності». ВР сприймається і ведеться, як постійне завдання.

Розвідка в реальному часі
Загальна відповідальність за результати ВР покладаєься на керівника управління SE I міністерства оборони. У міжнародному розумінні начальник управління іменується «директором військової розвідки» («Defence Intelligence Director»).

Центральну роль в системі військової розвідки Німеччини грає командування стратегічної розвідки. Воно оцінює інформацію з області NG & A, координує і керує інформаційними потоками через відділи G2 / A2, відстежує актуальний стан сил і засобів ВР. Командування служить центральною точкою контакту для БНД, розвідувальних структур НАТО і союзних держав. Воно ж виступає як профільний орган управління подальшим розвитком системи військової розвідки Німеччини.

У контексті збору розвідувальної інформації, або просто ведення розвідки (NG & A) видобуваються матеріали про збройні сили інших держав. Особлива увага зосереджується на потенційних супротивників, їх планах (намірах) і бойових можливостях. Об’єктом вивчення стають їхні збройні сили, силові організації і додаткові ресурси.

З цією метою військова розвідка Німеччини використовує можливості, наявні в розпорядженні видів ЗС і міжвидових компонентів бундесверу (ВЗГ і Скіо). Інакше такі можливості прийнято назвати силами (організаційні структури і особовий склад) і засобами розвідки.

У багатьох випадках під засобами розвідки розуміється розвідувальна техніка або вимірювальна, фіксуюча апаратура (датчики, сенсори). Встановлена ​​на різних платформах розвідувальна техніка використовується стаціонарно або рухомо, на суші або в морі, з повітря або з космосу.

Ведення розвідки з космосу
Засоби розвідки не завжди спрямовані проти агресора або потенційного противника. Деякі з них, наприклад, радіолокаційні системи (РЛС), ведуть спостереження за національним повітряним простором Німеччини. Вони також можуть використовуватися для запобігання нещасних випадків у повітрі і на морі.

Військова постановка задач, делегування відповідальності і розподіл простору призводять до різних розвідувальних потреб. У зв’язку з цим, в залежності від масштабу дій в бундесвері розрізняють тактичну, оперативну і стратегічну розвідку.

Тактична розвідка орієнтується на дії сил противника в зоні операції. Особливою формою тактичної розвідки є розвідка на полі бою в безпосередній зоні відповідальності військової частини. Глибина введення цього виду розвідки сягає 5 км. Відповідальність за її результати несе командир частини. Для її ведення, зазвичай, призначаються підлеглі підрозділи зі штатним озброєнням і спорядженням.

Тактична розвідка на глибину до 50 км служить, перш за все, для отримання неспотвореної інформації про обстановку, виявлення цілей і визначення ефективності застосування по ним своїх засобів ураження. Іноді вона називається «Розвідка в районі дій» (Aufklärung im Einsatzgebiet). Для її ведення в розпорядженні з’єднань СВ є розвідувальні батальйони і роти, а також батареї артилерійської інструментальної розвідки.

Станція АІР COBRA
Додатково в інтересах тактичної розвідки діє 51 ескадра ВПС «Іммельманн», що має на озброєнні систему RECCE TORNADO з розвідувальним устаткуванням IDS.

Результати тактичної розвідки (NG & A) піддаються первинній оцінці на відповідних рівнях з тим, щоб майже в реальному часі представляти тактичному командуванню. Оцінка результатів тактичної розвідки в СВ відбувається за допомогою системи ZIVA. У ВПС Німеччини оціночні пункти інтегровані в розвідувальні ескадрильї. У ВМС це відбувається на борту корабля або ПЛ.

Мережа в бундесвері дозволяє результати тактичної розвідки з їх оцінкою через уповноваженого тактичного командира надавати далі на більш високий рівень і в центральну інстанцію оцінки в командуванні стратегічної розвідки. Це також дозволяє використовувати їх для загального уявлення обстановки, тобто результати тактичної розвідки набувають оперативне або, можливо, стратегічне значення.

Оперативна розвідка націлена на отримання відомостей про наміри противника в оперативній зоні, зоні ведення військових дій або встановлення картини обстановки в регіоні. Вона ведеться на великому просторі в режимі реального часу.

Основні зусилля частин і підрозділів оперативної розвідки зосереджують на розподілених в просторі і загрозливих силах противника всіх видів: оперативні ешелони, зброя, резерви. Згідно з публікаціями, під час ведення класичної наземної операції глибина оперативної розвідки може сягати 150 км.

При бойових діях на суші для ведення оперативної розвідки використовуються групи глибинної розвідки розвідувальної парашутно-десантної роти і роти польової розвідки розвідувальних батальйонів. При необхідності, додаються елементи сил спеціального призначення. Вони можуть вести спеціальну розвідку, а також використовуватися як в оперативних, так і стратегічних цілях. Мобільні сили електронної війни командування стратегічної розвідки для оперативних цілей ведуть розвідку в HF / UHF діапазонах.

Розвідка в операціях
У Бундесвері до оперативної розвідки відноситься моніторинг повітряного простору. З цією метою ВПС задіють відповідні системи РЛС з дальністю дії до 100 км і на висоту до 10 км.

На озброєнні 51 ескадри «Іммельманн» ВПС Німеччини в якості розвідувального засобу оперативного рівня знаходиться БПЛА «Херон» (HERON). Цей дрон ізраїльського виробництва використовується як тимчасове рішення до відповідної платформи для постійного закриття прогалин у можливостях.

ВМС Німеччини в інтересах оперативної і стратегічної електронної розвідки використовують допоміжні судна. Крім того, майже всі кораблі та ПЛ ВМС, з огляду на їх оснащення і тривалість перебування в морі, можуть залучатися для розвідки морських районів і морського узбережжя. 3 ескадра морської авіації для оперативної розвідки використовує вісім розвідувальних літаків типу P-3C «ОРІОН».

Для оцінки результатів оперативної розвідки є також екрановані оціночні центри, які працюють спільно з командними пунктами і належать мережі системи ВР. Залежно від обставин вони можуть перебувати на борту літака, корабля або в наземному спорудженні.


Допоміжний корабель тип «Ості»
Стратегічна розвідка має на меті розкриття загальних задумів, сил і ресурсів інших армій. Вона зосереджується на потенційних (ймовірних) противниках (агрессорах) має глобальну орієнтацію і не обмежується місцем або районом. Цей вид розвідки також може зосереджуватися на розвідці окремих об’єктів, здатних надати стратегічний вплив на загальну безпеку.

Військова розвідка Німеччини стратегічного рівня зосереджена, головним чином, в рамках командування стратегічної розвідки. Крім того, для виконання завдань такого рівня відповідальності призначені сили спеціального призначення СВ і ВМС Німеччини (докладніше про сили і засоби стратегічної розвідки чітайне в майбутніх публікаціях).

Cіли спеціального призначення
Таким чином, розвідка у військовій області — це цілеспрямоване застосування розвідувальних військ для покриття певних інформаційних потреб. Військова розвідка Німеччини, як і інших армій світу, являє собою сукупність спеціальних сил і засобів, що застосовуються в тактичних, оперативних і стратегічних масштабах. Керівництво системою військової розвідки здійснює міністерство оборони ФРН, а її центральним елементом є командування стратегічної розвідки.